Лікарняні листки за сумісництвом: законодавчі зміни

Міністерство соціальної політики України ініціює законодавчі зміни, які передбачають поновлення виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом.

У зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2023 року Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105 від 23.09.1999 (у редакції Закону № 2620 від 21.09.2022) виникли проблеми з надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах застрахованим особам, які крім основного місця роботи працюють за сумісництвом на цьому чи на іншому підприємстві.

У період до 1 січня 2023 року зазначена допомога виплачувалась як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом.

Проте з 1 січня 2023 року допомога по вагітності та пологах застрахованим особам надається за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом.

Зазначені зміни призвели до того, що допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах застрахованим особам надається за основним місцем роботи і лише коли застрахованою особою не реалізовано право на таку допомогу за основним місцем роботи, тоді допомога надається за сумісництвом.

На вимогу профспілок, яке має підтримку Міністерства соціальної політики, позбавлення застрахованих осіб на отримання страхових виплат за місцем роботи за сумісництвом є безпідставним. Відповідно до ст. 11 Закону № 1105 та статей 4, 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом працівники підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і відповідно за цими місцями роботи за них сплачується єдиний соціальний внесок.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з визначених нею страхових випадків. Таким чином, у разі тимчасової непрацездатності допомога має надаватися як компенсація втрати заробітної плати за основним місцем роботи, так і як компенсація втрати заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом.

Частиною першою статті 25 Закону № 1105 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески. При цьому не зазначається, що враховується заробітна плата лише за основним місцем роботи.

Коментарі закриті.