10 березня в Україні відзначають День Державного Гімну України – одного з головних символів державності поряд із прапором і гербом. Саме цього дня у 1865 році в місті Перемишль вперше публічно прозвучала пісня «Ще не вмерла Україна» на музику Михайло Вербицький та слова Павло Чубинський.
Згодом цей твір став національним гімном українців, а у 1992 році його офіційно затвердила Верховна Рада України як Державний Гімн України.
Сьогодні гімн звучить на державних урочистостях, міжнародних подіях, спортивних аренах і під час вшанування пам’яті захисників. У час війни він набув особливого значення – як символ єдності, віри у перемогу та незламності українського народу.
Пізнавальні відомості про Гімн України
Михайло Вербицький був греко-католицьким священником і композитором із Галичини, що пояснює раннє поширення мелодії на заході українських земель.
Пісня мала кілька варіантів тексту й музичної інтерпретації у різні історичні періоди; остаточна редакція, затверджена законом, уніфікувала виконання.
У XX столітті під час заборон і репресій гімн залишався символом національної пам’яті й опору, його виконання часто мало ризикований, але морально важливий характер.
Коли звучить гімн, варто стояти струнко та зняти головний убір; на офіційних заходах дотримуються протоколу виконання. На спортивних аренах і під час міжнародних змагань гімн виконується інструментально або хором.
Ілюстрація: ШІ