21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Кожного року 21 лютого весь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно з тридцятою сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

У світі налічується близько трьох тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом.

У 1928 році, у Парижі, на Міжнародному конкурсі мов, українська мова посіла третє місце (після французької та перської).

Мова – це найважливіший засіб людського спілкування і кожен народ по-своєму у ній неповторний. Український народ творив свою мову впродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, а слово – найвірніший посланець з минулого в сьогодення і з сьогодення у прийдешнє. Історія української мови – це історія її народу.

Яких тільки гонінь не зазнала наша мова за свою історію:

1720 рік – російський цар заборонив друкувати книги українською.

1769 рік – видано розпорядження церкви про вилучення українських букварів та українських церковних книг.

1775 рік – зруйновано українські школи при канцеляріях.

182 рік – закрито українські школи, які безкоштовно організовували українські діячі.

1863 рік – указ Валуєва про заборону видання книг українською мовою.

1914 рік – російський цар забороняє українську пресу – газети та журнали.

1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння української.

1989 рік – видано постанову, яка закріпила російську мову, як офіційну, тому українську було відсунуто на дальній план.

Усі ми знаємо, що зараз Україна переживає скрутні часи, але кожен із нас має надію, що ми всі разом відбудуємо нашу державу, зробимо її могутньою, багатою, сильною, а мова наша буде чистішою від сльози.

 

«Усі найголовніші іноземні мови можна вивчити за шість років, але для вивчення своєї недостатньо цілого життя».

Ф.-М. Вольтер

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *