ЮНЕСКО про відкриття шкіл після карантину у світі: коли, де і як?

Минуло два місяці, як закрилися школи в понад 190 країнах, що вплинуло на 1,57 мільярдів дітей та молоді – 90% світового населення, яке навчається.

Закриття відбулося швидко, як міра стримування розповсюдження вірусу Covid-19. Настільки ж швидко, уряди застосували заходи щодо продовження навчання через платформи, телебачення та радіо, що було найбільш масштабним експериментом  в історії освіти. За даними ЮНЕСКО, 100 країн ще не оголосили дату відкриття шкіл, 65 планують часткове або повне відкриття, а 32 закінчать навчальний рік в онлайн режимі.

Однак для 890 мільйонів учнів шкільний календар ніколи не був настільки невизначеним.

Коли і як відкривати школи – одне з найскладніших і найчутливіших політичних рішень. Чи безпечно знову відкривати школи чи є ризик повторного зараження інфекцією? Які наслідки для психічного здоров’я дітей та соціального розвитку маленьких дітей? Чи насправді навчаються студенти та учні, які займаються дистанційним навчанням? І коли настане час, що школи забезпечать повернення учнів та допоможуть тим учням, які відстали під час карантину?

Рішення є складним, оскільки пандемія продовжує розвиватися. Немає достатніх доказів щодо ризиків розповсюдження вірусу. Скрізь обмеження буде знято поступово. Але й буде багато запитань про те, як буде організовано процес, здебільшого тому, що існує багато особливостей вірусу, про які ми просто не знаємо. Однак, навіть при існуючій невизначеності, уряди можуть передбачити та підготуватися до успішного відкриття шкіл, впровадивши необхідні заходи безпеки.

Нещодавно Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніо Гутеррес закликав уряди та донорів визначити пріоритетною освітою для всіх дітей, включаючи й найбільш вразливі категорії. Глобальна коаліція з освіти була створена для підтримки урядів у зміцненні дистанційного навчання та сприянні відновленню шкіл.

Як очікується, чим довше перерва в школі, тим більше прогалин у навчанні. Отже, чим раніше можуть відкритись школи, тим менший ризик довгострокової шкоди для навчального процесу та добробуту мільйонів дітей. Ми стурбовані тим, що тривалі закриття шкіл посилять нерівність, поглиблюватимуть кризу у навчанні та піддаватимуть найбільш вразливих дітей підвищеному ризику експлуатації. Ми знаємо з досвіду подолання інших криз, що чим довше діти з неблагополучних сімей поза школою, тим менше у них шансів повернутися. Після кризи, пов’язаної з вірусом Ебола у Західній Африці ми спостерігали підвищення рівня сексуальної експлуатації та вагітності підлітків, демонструючи, як дівчата особливо піддаються ризику під час закриття школи.

Школи – це не лише місця для навчання. Вони забезпечують соціальний захист, харчування, здоров’я та емоційну підтримку, які є безпекою життя для найбільш вразливих категорій. Це стосується всіх країн, від низького до високого рівня доходу. За оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, 370 мільйонів дітей не отримують шкільне харчування внаслідок закриття шкіл.

Оскільки половина учнів світу не має доступу до домашнього комп’ютера, шанс не отримати знання за цей період майже неминучий. Наскільки великою буде ця втрата, залежатиме від ефективності альтернативних каналів, які широко використовуються. Але в будь-якому випадку знання ніколи не компенсуються повністю. Додайте до цього соціальну ізоляцію від друзів та вчителів, тривогу, переміщення та можливу смерть близьких людей у найгірших випадках, а психологічний тиск від закриття шкіл зростає з кожним днем.

Це не просте питання оцінювання ризиків та вигод. Абсолютним пріоритетом є забезпечення життя та добробуту суспільства, включаючи дітей та педагогічний персонал. Навіть якщо дати ще не можуть оголосити, відновлення роботи школи планується вже зараз.

Консультації та спілкування з батьками, вчителями, учнями та суспільством загалом необхідні для розуміння проблем та їх вирішення. Це забезпечує впевненість та підтримку у відновленні роботи школи, що є необхідною передумовою інформаційної політики, фінансування та оперативних заходів. Ключовим меседжем є те, що ці рішення є конкретно обумовленими та залежать від спроможності шкіл зменшити ризики передачі інфекції та сприяти здоровій поведінці. Критичні умови для оцінки включають доступ до мила та чистої води для миття рук та протоколи про соціальну дистанцію. Безпека також може означати зменшення кількості учнів в приміщенні за допомогою введення подвійних змін, надання пріоритетності першим класам чи конкретним цільовим групам або продовження змішаного підходу до навчання.

Після безпеки, в першу чергу, варто зосередити увагу на процесі відновлення навчання – від оцінки результатів навчання в період карантину, забезпечення соціально-емоційного самопочуття учнів та вжиття заходів щодо подолання нерівностей через відновлюючі підходи. Підтримка вчителів та їх професійний розвиток будуть важливими для досягнення успіху.

Відкриття шкіл під час цієї глобальної кризи – це не повернення до нормального життя. Ми повинні працювати не тільки інакше, а краще. Оскільки найбільш вразливі категорії учнів найбільше ризикують відставати через методи дистанційного навчання, вони повинні бути пріоритетом будь-якої стратегії повернення до школи. Школам доводиться їх активно повертати і надавати підтримку. Це може сприяти розробці гнучких підходів до навчання, практики розширення доступу до дітей, які раніше не відвідували школу, переселенців та дітей-мігрантів, меншин та інших категорій.

Необхідно визнати особливий виклик для дівчаток та молодих матерів, які можуть зіштовхнутися із соціальним відторгненням та дискримінаційними законами про повторний вступ до школи, які не дозволяють їм отримати доступ до освіти.

Ризик неповернення до школи, на який наражаються деякі учні, особливо середнього та старшого шкільного віку, які протягом тривалого періоду її не відвідували, є дуже високим. Цей ризик потрібно знизити за допомогою активної публічної політики, наприклад, комунікаційних кампаній, спрямованих на тих, хто найбільше знаходиться у зоні ризику, залучаючи сім’ї та суспільство або забезпечення стипендіями.

Як зазначається у доповіді Світового банку про вплив пандемії на освіту та відповідні політичні міри, ми повинні скористатись інноваціями та зібрати важливий досвід щодо використання технологій у таких небачених масштабах, щоб далі рухатися до нового нормального життя. Це період може стати поворотним моментом для використання нових педагогічних методів для подолання кризи навчання та надання більш інклюзивних та креативних моделей навчання. Зараз настав час відновлення, щоб зробити освітні системи більш привабливими та краще підготовленими до подолання можливої кризи в майбутньому, включаючи проблеми, пов’язані з кліматом. І, як ніколи, це час для захисту освіти – фінансування освіти – від соціально-економічних наслідків пандемії.

Оскільки ми поділяємо спільне прагнення шкіл своєчасно та безпечно відновити роботу та захистити право кожної дитини на освіту, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Всесвітня продовольча програма ООН та Світовий банк об’єднали зусилля, які пропонують практичні поради для національних та місцевих органів влади щодо того, як гарантувати дітям безпеку, коли вони повертатимуться до школи.

Програма для відкриття шкіл розроблена як гнучкий інструмент для політичних діячів та органів влади, яка висвітлює всі фактори, що зроблять цей досвід успішним для учнів, викладачів, директорів, батьків та широкої громадськості.

Основна мета – викликати найбільший інтерес дитини . Наша мета – знову відкрити кращі та безпечніші школи без шкоди для здоров’я. І це можливість розробити освітні системи, які є всеосяжними та підтримуватимуть всіх дітей у навчанні та будуть більш стійкими до майбутніх криз. Ми повинні скористатися цією можливістю.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *